Меню

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

Пакетова табакерка на ім’я Наталії Олександрівни Рєпніної. 1759–1764

Фарфор, розпис надглазурний; у бронзовому гравірованому монтуванні. 7х9х3,3. Невська порцелінова мануфактура

Чашка з блюдцем із зображенням пасторальних сцен. 1800-ті роки

Фарфор, підглазурне тонування кобальтом, розпис надглазурний поліхромний. позолота. Чашка: вис. 6,5; блюдце: діам. 13,7. Імператорський фарфоровий завод, Санкт-Петербург

Ваза із зображенням квітів і плодів. 1825. Автор розпису – Іван Івлевич Тичагін (1792–1844)

Фарфор, розпис надглазурний поліхромний, позолота, цировка, ліплення, бронза. Вис. 67. На розписі зліва внизу авторський підпис і дата: “Й. Тычагинъ 1825 года”. Імператорський фарфоровий завод, Санкт-Петербург

Чашка з блюдцем із портретом Г. Д. Абамелек, у шлюбі Боратинської. 1835–1836. Розпис за малюнком Олександра Павловича Брюллова (1798– 1877)

Фарфор, розпис надглазурний поліхромний, позолота, цировка. Чашка: вис. 9,3; блюдце: діам. 16,7. Імператорський фарфоровий завод, Санкт-Петербург

Агітаційні тарілки:

1. “Земля трудящим”. 1919. Автор малюнка – Натан Ісайович Альтман (1889– 1970). Діам. 23,5

2. “Діло науки служити людям”. 1918. Автор малюнка – Сергій Васильович Чехонін (1878– 1936). Діам. 24,7

3. “Хай живе радянська влада”. 1921. Автор малюнка – Єлизавета Бернгардівна Розендорф (1898– 1984). Діам. 23,7

4. “Знання полегшить роботу”. 1921. Автор малюнка – Рудольф Федорович Вільде (1868– 1938). Діам. 24. Фарфор, розпис надглазурний поліхромний. Державний фарфоровий завод. Петроград

Чашка з блюдцем із супрематичним розписом. 1924

Автор малюнка – Микола Михайлович Суєтін (1897–1954). Фарфор, розпис надглазурний поліхромний.

Чашка: вис. 7,7; блюдце: діам. 13,8. Державний фарфоровий завод, Ленінград

Бутель із зображенням сцен з історії Йосипа Прекрасного. 1750–1760-ті роки

Скло зелене, гутна техніка, поліхромний розпис емаллю. Вис. 48,3

Штоф із зображенням лелеки та гілок з квітами. 1770-ті роки

Глечик із зображенняям жанрової сцени. 1768

Скло зелене, гутна техніка, поліхромний розпис емаллю. Штоф: вис. 27,1; глечик: вис. 26

Кубок із зображенням простромленого стрілою оленя. 1760–1770-ті роки

На звороті напис: “Здравие кушать Андреа Герасимовича Красилникова”. Скло безбарвне. матове гравірування, шліфування. Вис. 21,6. Завод Мальцових у Гусь-Хрустальному

Графин чотиричастинний з емблемами. 1800-ті роки

Скло безбарвне та молочне, філігрань, розпис золотом. Вис. 25,7. Імператорський скляний завод, Санкт-Петербург

Бокал із зображенням портрета-силуету. 1790-1800-ті роки

Скло синє (кобальт), розпис золотом і сріблом. Вис. 13,4. Нікольсько-Пестровський завод Бахметєвих, Пензенська губ.

Кухоль “Бій на висотах Кацбаських”. 1840-ві роки. Зображення на кришці – за медаллю Ф. П. Толстого

Скло уранове жовто-зелене. шліфування широкою гранню, розпис золотом, криссталокераміка (сульфід), бронза, золочення, гравірування. Вис 11,2. Нікольсько-Пестровський завод Бахметєвих, Пензенська губ.

Молочник. 1830-ті роки

Скло безбарвне, підбарвлення “золотий рубін”, шліфування широкою гранню, розпис золотом. Вис. 10,4

Графін з пробкою. 1840-ві – 1850-ті роки

Скло червоне “мідний рубін”, шліфування широкою гранню, розпис золотом, цировка. Вис. 15,9

Імператорський скляний завод, Санкт-Петербург

Флакон. 1840-ві роки

Скло зелене, шліфування широкою гранню, розпис золотом. Вис. 6,3. Імператорський скляний завод, Санкт-Петербург

Флакон. 1840-ві – 1850-ті роки

Скло тришарове (безбарвне, молочне. зелене), гранування. Вис. 21,7. Імператорський скляний завод, Санкт-Петербург (?)

Флакон. 1830-ті – 1840-ві роки

Скло синє, шліфування широкою гранню, розпис золотом. Вис. 14,5

Ваза для фруктів. 1840-ві – 1850-ті роки

Скло безбарвне (кришталь), “медовий” нацвіт, алмазна грань. Вис. 24,4. Імператорський скляний завод, Санкт-Петербург

Настільний кабінет-бюро. 1730-1750-ті роки

Скринька. 1750-1770-ті роки

Шкатулка. 1750-1770-ті роки

Кістка моржева, дерево, метал, фольга, папір, різьблення, гравірування, підфарбовування. Кабінет бюро: 32,7х21х10; скринька: 10,5х14х10,4; шкатулка: 12х24х17,6. Холмогори, Архангельська губ.

Шкатулка “Запорізька Січ”. 1979. Мстьора

Автор розпису – Зуйков Леонід Григорович (нар. 1942). Пап’є-маше, темпера, лак, позолота. 24,5х14,4х4,2

Портсигар “Битва Руслана з Чорномором”. 1949. Палех

Автор розпису – Хохлова Ганна Павлівна (1918-1982). Пап’є-маше, темпера, лак, позолота. 12,3х9,5х2,5

Коробочка сувенірна “Київ. Софійський собор”. 1979. Федоскіно

Автор розпису – Пучков Петро Миколайович (1932-2000). Пап’є-маше, олія, лак, позолота. 6х9,3х3,5

Годинник коминковий “Мінін і Пожарський”. 1820-ті роки

Модель П.-Ф. Томіра за гравюрою з малюнка І. П. Мартоса (1808). Бронза золочена, литво, карбування; механізм. Вис 70

Бронзоливарна майстерня П.-Ф. Томіра, Париж

Музейні колекції живопису, графіки та скульптури органічно доповнює відділ декоративно-прикладного мистецтва. У поєднанні із основним зібранням він дозволяє відтворити об’ємну картину розвитку мистецтва XVIII – XX століть і простежити художні тенденції різних епох. Представлені в колекції кераміка (фарфор, фаянс, майоліка), скло, бронза, меблі, тканини, лакова мініатюра та вироби з кістки доносять до нас культурні традиції свого часу, захоплюють майстерністю виконання, а ще – дивовижною здатністю розповідати про епоху та людей, їх смаки, побут, що робить ці речі частиною «живої історії» – цікавої та хвилюючої.

Колекція почала формуватися в 1922 році на основі надходжень з київських приватних зібрань і Музейного фонду переважно із творів і майстрів, що працювали на території Російської імперії. Більшість виробів вирізняються високим художнім рівнем і наочно демонструють, що декоративно-прикладне мистецтво розвивалось у загальноєвропейському руслі, зберігаючи при цьому національну своєрідність.

Найбільшою кількістю предметів представлена кераміка. Її колекція охоплює майже 200-річний період історії та знайомить із розвитком керамічного, зокрема фарфорового виробництва з середини XVIII століття до 1940-х років століття ХХ-го.

Музейне зібрання скла дозволяє скласти уявлення про основні етапи розвитку скловиробництва XVIII – XIX століть і ознайомитися з творами найвідоміших підприємств Російської імперії. Ці вироби демонструють безмежні декоративні можливості скла, яке у гарячому стані можна видувати, тягти, пресувати, у холодному – свердлити, різати, гравірувати, розписувати емалями та золотом, та його здатність зберігати прозорість.

Невеликі зібрання кістки, лакової мініатюри, бронзи, меблів відображають художні особливості виробів створених у XVIII – першій половині XX ст. Це твори народних майстрів та професійних художників, які працювали в знаних центрах: Холмогори, Палех, Мстьора, Федоскіно, в Санкт- Петербузі та Франції.

Декоративно-прикладне мистецтво органічно поєднує в собі елементи скульптури, живопису, графіки й навіть архітектури. Маючи тисячолітню історію, воно вражає дивовижною здатністю вносити у «спілкування» з людиною відчуття свята і постійної новизни.