МИСТЕЦТВО ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Зібранню творів радянської та пострадянської доби, започаткованому наприкінці 30-х років, притаманні широкий жанровий діапазон, стилістичне розмаїття, наявність значної кількості хрестоматійно відомих робіт, зокрема: «Робітфак іде» Б. Йогансона, «Все вище» С. Рянгіної, «Махновщина (Гуляй-поле)» О. Тишлера, «Бігунка» О. Дейнеки, «На колгоспному току» А. Пластова. Окрасою колекції стали монографічні збірки О. Дейнеки, Ю. Пименова; досить повні зібрання зразків творчості С. Герасимова та М. Ромадіна. Мистецтво художників-шістдесятників представлено картинами П. Оссовського, В. Стожарова, Г. Коржева, А. Нікича, Є. Мойсеєнка, Д. Жилінського; з доробком уже наступного покоління знайомить живопис Т. Назаренко, Н. Нестерової, О. Романової, О. Ситникова.

Упродовж багатьох років у музеї формувався розділ мистецтва народів СРСР, до якого входять твори провідних майстрів із тодішніх союзних республік, а нині незалежних Білорусі, Молдови, країн Середньої Азії, Балтії та Закавказзя.

Мистецтво України репрезентоване роботами живописців, графіків і скульпторів різних генерацій та естетичних уподобань. Це як митці, яких уже давно вважають класиками вітчизняного мистецтва (Т. Яблонська, М. Глущенко, С. Шишко, С. Григор’єв), так і художники, що заявили про себе у 1960-ті роки (О. Дубовик, М. Вайнштейн, Ю. Луцкевич, В. Рижих, Г. Неледва); їх молодші колеги (А. Чебикін, А. Криволап, В. Будніков, М. Гуйда) а також ті, хто починав у 1980–1990-ті (О.Ольхов, М. Вайсберг, О. Придувалова, О. Аполлонов, Б. Михайлов). Чимало майстрів презентують не лише Київську художню школу, а й мистецтво Закарпаття, Харкова, Донецька, Одеси (З. Мічка, П. Маков, О. Глумаков, С. Чаркін та ін.).

Колекція певною мірою відображає складні процеси, що відбувалися в образотворчому мистецтві саме радянської доби. Переважну більшість складають роботи, що створені у відповідності дВ методу соціалістичного реалізму, тобто «правдиво, історично-конкретно зображали дійсність у її революційному розвитку». Втім, цей метод, проголошений на початку 1930-х років провідним, а фактично єдино можливим, зазнав упродовж десятиліть значних змін. Перші «подихи» оновлення стали відчутними в період хрущовської відлиги, а в наступні роки змінювались не тільки стилістичні ознаки, а й змістові складові начебто непохитного «великого стилю». Водночас, у музеї зберігається чимало робіт, які важко вписати в канон соціалістичного реалізму, бо їх автори зберігали вірність принципам вільної творчості, продовжуючи духовні та творчі пошуки, притаманні справжньому мистецтву.

Сьогодні твори ХХ — початку ХХІ століття не представлені в постійній експозиції. Проте музей щороку демонструє їх у рамках масштабних виставкових проектів «Реалізми ХХ сторіччя», «В єдиному просторі», тематичних виставок «Види і жанри мистецтва» тощо. Регулярне поповнення колекції роботами вказаного періоду не лише збагачує музейне зібрання, а й дозволяє досліджувати новітні тенденції сучасного мистецтва.

Твори ХХ — початку ХХІ століття є невід’ємною частиною унікальної колекції музею. Це своєрідна енциклопедія, в якій позначено значущі явища та імена, окреслено основні напрями розвитку мистецтва минулого століття, індивідуальні пошуки та відкриття. Попри драматичні історичні події, зміни ідеологічного клімату й художніх пріоритетів, попри несхожість світогляду митців і традицій, на які вони спиралися, це зібрання дає розуміння мистецтва як цілісного процесу з очевидним тяжінням до наслідування та причетності до світової культурної спадщини.