Віктор Пузирков. Море я бачу душею

Національний музей «Київська картинна галерея» у партнерстві з Національним художнім музеєм України та Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури презентують виставку Віктора Пузиркова «Море я бачу душею».

Виставку присвячено творчості Віктора Пузиркова (1918–1999) – одного з провідних художників українського образотворчого мистецтва середини та другої половини ХХ ст., народного художника України (1963), народного художника СРСР (1979), лауреата Державної премії СРСР (1948, 1950), Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1976), нагородженого срібною медаллю Академії мистецтв СРСР (1979), професора Академії образотворчого мистецтва і архітектури (1957).

Більш ніж півстолітній творчий шлях художника презентують 100 творів живопису з різних державних і приватних колекцій. Це хрестоматійно відомі полотна й робочі етюди – здебільшого морські пейзажи, що є кращими здобутками української мариністики; також  в експозиції представлені   портрети й натюрморти, які дають уявлення про широкий і різноманітний діапазон творчості В.Пузиркова.  Живописні роботи  майстра  є зразком високої професійної довершеності, своєрідним еталоном для художників, не одне покоління яких вийшло з керованої ним навчально-творчої майстерні в Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Виставка проходить у межах музейних проєктів «Класики вітчизняного мистецтва» й «Художники-педагоги».

Партнерами міжмузейного проєкту «Море я бачу душею» також виступають Херсонський обласний художній музей імені О. О. Шовкуненка – музей, що носить ім’я корифея українського мистецтва, в майстерні якого навчався В. Пузирков та компанія Eurosouvenir.

Віктор Григорович Пузирков

1918 – Народився 4 жовтня у Дніпропетровську.

1936 – Поступив на 3-й курс Дніпропетровського художнього училища. Навчався живопису у М. М. Паніна та П. Я. Альохіна.

1938 – Студент Київського державного художнього інституту. Навчався у С. М. Єржиковського, К. М. Єлеви (рисунок), у О. І. Фоміна, В. М. Костецького (живопис), у майстерні Ф. Г. Кричевського.

1941 – 26 червня добровольцем пішов на фронт. Після  тяжкого поранення був демобілізований з армії.

1942–1944  – Студент Українського відділення об’єднаних  художніх інститутів  у Самарканді та Загорську Московської області. Навчався в майстерні С. В. Герасимова, у  М. Х. Максимова.

1944–1946 – Студент Київського художнього інституту.

1945 – Бере участь у республіканській художній виставці «Партизани України у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників». Відтоді постійно стає учасником художніх виставок.

1946 – Закінчує інститут  у майстерні О. О. Шовкуненка  дипломною картиною «Нескорені». Стає членом Спілки художників України.

1948–1999 –  Викладає у Київському художньому  інституті. Нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. З 1951 викладає живопис, композицію та рисунок в навчально-творчій майстерні проф. О. О. Шовкуненка.

1956 – 3 цього року й до останнього дня життя керував навчально-творчою майстернею станкового живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

1999, 30 жовтня – пішов з життя.