8 листопада - 1 грудня 2024
В експозиції представлена серія картин митця, створена в 2019-2022 роки. Вона є спробою передати глибоку сутність нашої культури та історії через призму особистих переживань і рефлексій.
У роботі «Гуцульське весілля» (2019) я прагнув не лише відобразити традиції мого рідного краю, а й надати твору монументального звучання, заклавши в його основу глобальні екзистенційні питання.
На перший погляд композиція картини нагадує класичну чорно-білу весільну світлину початку ХХ століття, де в центрі розміщені молодята, а навколо – численні родичі та друзі. Монохромний колорит твору, доповнений тонкими кольоровими акцентами, створює враження стриманості та вишуканості. Однак під час більш детального розгляду відкривається філософська сутність цього твору. Кольорове трактування образів різниться за своєю насиченістю: постаті наречених яскравіші та виразніші за інші, що створює відчуття їхньої окремішності. Їхній ясний, чистий погляд контрастує з поглядом гостей, який наче спрямований всередину, натякаючи на їхню належність до іншої буттєвої категорії. Молодята символізують теперішній час і надію на майбутнє, тоді як родичі уособлюють минуле, світ предків, пам’ять. Отже, цей твір став для мене можливістю зосередитися на сутнісних аспектах людського життя, зокрема усвідомленні себе як частини роду, нації та відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Хоча атрибутика й має місце в моїй роботі, вона трактована символічно. Я уникав деталей, створюючи загальні образи костюма, рушника, килима, водночас експериментуючи з кольором і технікою. Поєднання різноманітних живописних і графічних прийомів надало простору картини особливої динаміки, а узагальненість елементів оточення – позачасового звучання.
Подібні настрої і засоби виразності пронизують і інші твори серії, як-от: «Весна-33» (2020), «Чумацький шлях» (2021), «Пам’ять» (2022). Кожна із цих картин розповідає окрему історію чи аспект життя українців, без яких, на мою думку, неможливо уявити справжнє обличчя України. Особливо трагічне полотно «Весна-33», присвячене геноциду українського народу під час Голодомору 1932-1933 років. Перед нами постають виснажені жінки та діти, чиї образи наче вирвані із самої реальності. Емоційне навантаження несе живопис — динамічні мазки та драматичний колорит підкреслюють трагізм.
Завершує цикл, але не серію, твір «Пам’ять», створений під враженнями від російсько-української війни. Я знову звертаюся до теми української сім’ї, проте цього разу сюжет відображає непоправну втрату. Жінка притискає до себе сина, а з темної землі виростають хрести зі свічками біля кожного – в пам’ять про воїнів, що загинули на цій кривавій війні. В образах героїв я намагався передати не лише сьогодення, а і споконвічність боротьби та страждань кожної української сім’ї.
Автор тексту: Максим Малильо.
Повна вартість квитка - 100 грн.
