Усвідомлюю, що слово «енергія» повсякчас згадується в контексті творчості художників. Нехай це idée fixe, але енергія — як трансмісія між божественним потоком і «кожнелюдом» — це моє. Щоби виробити ідею про енергетичний сенс картин, треба роками пожити поблизу автострад, вдень і вночі вдихаючи бензинові пари. Зрештою треба усвідомити, що наш «просунутий» час — це насправді період технічної дикості, і триватиме він доти, доки нафту, газ і вугілля не берегтимуть як головний скарб Землі.

До певної міри твір — як акумулятор вищої енергії — є артрефлексією на глобальне енергетичне питання.
Мистецтво не має оптичного прицілу, «б’є» навпомацки, промах завжди поруч, «влучний постріл» неможливий. Хоча ні, не зовсім так. Невдалий акт містить чистий елемент, сировину. Якщо його вміло поєднати з іншим чистим елементом, іншою пластичною структурою, та ще й у пропорціях критичної маси, то на стику станеться енергетичний вибух нечуваної сили! Природа художнього вибуху ідей, що перетинаються у своїй природній несумісності, не підлягає осмисленню.

Скромне щастя художника — стати провідником незбагненної та великої таємничої Енергії. ЕНЕРГІЯ! Вона рухає, штовхає, тисне, множить і подрібнює. Її потенціал — головний аргумент. Художник, як донор, перекачує енергію зі свого серця до своїх картин. Вони стають дзвінкими, незламними, ніби списи македонської фаланги, а він, художник, наче вмирає в творчості.

Енергія художника, майстерно вмонтована в картину, стримить ритмічними комбінаціями ліній, кольорів і фактур, не згасає в століттях, лише міцнішає магією минулого. Щастя, коли ця енергія позитивна, — вона пророщує наше найкраще. А якщо негативна?!

Й ось — вічний бій між мистецтвом-плюс і мистецтвом-мінус. Картини сплять у музеях не спокійно. У них «війна». Але ця казка зі щасливим кінцем. Добро перемагає, і свідченням цього є сам факт нашого життя.

Автор тексту: Анатолій Тартаковський.

Повна вартість квитка - 150 грн.